Ні в кого немає сумніву, що та пенсійна система, яка існувала в Україні, нікого не влаштовувала. Вона не влаштовувала в першу чергу самих пенсіонерів, бо із 12 мільйонів наших пенсіонерів, які чесно працювали, платили внески у пенсійний фонд, які розраховували, що коли вони вийдуть на пенсію, то вони матимуть гідну пенсію... Так от – із 12 мільйонів 8,5 отримували мінімальну пенсію 1312 гривень. На ці гроші фізично в Україні прожити було неможливо.

Система, яка існувала в Україні, абсолютно несправедлива: людина, яка працювала 35-40 років і людина, яка працювала 15 років, отримували однакову пенсію. Найцікавіше – щоб виплатити ці мізерні пенсії, власних коштів Пенсійного фонду не вистачає – мало того, що система несправедлива і в ній панує зрівнялівка, так ще й коштів для виплат немає рівно на половину.

При існуючій солідарній пенсійній системі, коли працездатне населення "оплачує" соцвиплати пенсіонерам, ті, хто не платить внески у Пенсійний фонд, не дає змогу підняти рівень пенсії. За існуючої пенсійної системи Україні не вистачить грошей для виплати пенсій. Причина в тому, що не всі українці сплачують внески у Пенсійний фонд. З 26 мільйонів працездатних українців працює лише 16 мільйонів українців. З них внески платить 10,5 мільйонів людей. Решта – не платить. Переваги пенсійної реформи 2017 року

Потенціал тіньової зайнятості в Україні – 8 мільйонів людей. Ці люди, які не платять внески у Пенсійний фонд, не виконують умови контракту. Серед них є ті, хто працює за кордоном, легально чи нелегально, а також ті, хто нелегально працює в Україні.

Уряд Гройсмана вніс у Верховну Раду законопроект № 4608 про пенсійну реформу, який за задумом розробників повинен радикально змінити нинішню систему пенсійного забезпечення в Україні.

До прийняття цього Закону в Україні фактично діяла радянська пенсійна система, яка показала повну неефективність. Дефіцит державного Пенсійного фонду став хронічним, і зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ) не призвело до "вибілювання" заробітної плати. Тому уряд Гройсмана вирішив піти іншим шляхом, чи, точніше, зробити те, що потрібно було зробити ще у 2003 р.

У чому суть цієї реформи? ЄСВ залишається на колишньому рівні, платежі за ним традиційно надходитимуть до чинного Пенсійного фонду. З цього фонду і будуть платити пенсію за старою схемою – за солідарною системою. Хоча в Закон закладено суттєве зменшення різних пенсійних пільг і спецпенсій, що, давно потрібно було зробити. Тож пенсія з Пенсійного фонду залишається. І, на жаль, вона й надалі буде такою ж маленькою для більшості пенсіонерів.

Порівняно з пенсійною системою, що діяла до жовтня 2017 року, відтепер коефіцієнт вартості трудового стажу зменшився, що впливає на розмір пенсії. Відтепер розмір пенсії визначається за формулою: середня зарплата за останні 3 роки, помножена на індивідуальний зарплатний коефіцієнт і помножена на коефіцієнт вартості страхового стажу. У цих розрахунках індивідуальний коефіцієнт заробітної плати – це співвідношення розміру отримуваної зарплати до середньої, з якої сплачувалися внески, а коефіцієнт страхового стажу – величина оцінки одного року трудового стажу, яка до кінця поточного року становитиме 1,35%, а з наступного – всього 1%.

Достроковий вихід на пенсію – тепер рідкісний привілей, адже, відповідно до нового законодавства, право на нього втратила ціла низка категорій людей: медпрацівники, педагоги, пілоти й соціальні працівники. Збереглося ж це право для інвалідів, багатодітних матерів, які виховали п’ятьох чи більше дітей, інвалідів з дитинства, артистів, учасників бойових дій, журналістів, що отримали ушкодження під час виконання службових обов’язків у місцях надзвичайних подій, «чорнобильців» та працівників зі шкідливими й важкими умовами праці.

Із планів на майбутнє – запровадження із 2019 року накопичувальної пенсійної системи (або так званого другого рівня загальнообов’язкового пенсійного страхування). Якщо в загальних рисах, то вона передбачатиме сплату кожним громадянином України, молодшим за 35 років, накопичувального персонального внеску. Його розмір варіюватиметься: у 2019 році становитиме 4% від заробітної плати, у 2020 – 5%, у 2021 – 6%, у 2022 – 7%. Також доведеться сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від заробітної плати. Також українці матимуть право користуватися послугами недержавних пенсійних фондів, що пропонуватимуть добровільну накопичувальну систему. Для порівняння: сьогодні в Україні діє солідарна пенсійна система, за якої всі пенсіонери отримують виплати за рахунок Пенсійного фонду, який наповнюють працевлаштовані українці, сплачуючи єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від заробітної плати.

Головна мета другого рівня пенсійного забезпечення - привчити українців самостійно думати про свою пенсію. Чим більше буде грошей акумульовано в Накопичувальному фонді або недержавному пенсійному фонді, тим більше буде і пенсія, що виплачується цими фондами. Це фактично буде додаткова пенсія, яка, за теорією, повинна бути більше, ніж виплачується з державного Пенсійного фонду. Якщо людина має солідну зарплату, то і пенсія буде солідною. Це повинно стимулювати українців працювати "по-білому" і вимагати від роботодавця, щоб він платив "по-білому".