Хотілося б сьогодні зібратися біля пам’ятника Шевченку у Луганську, як це було до 2014-го, чи в Сєвєродонецьку – як до повномасштабного вторгнення московитів. 

А зараз луганчани по всій Україні змушені об’єднуватися, аби відзначити 210-й День народження нашого Кобзаря онлайн.  

Минули сторіччя, а слова Тараса Григоровича залишаються, як ніколи, пророчими.

Сьогодні ми дійсно «окроплюємо кров’ю нашу волю», але, на жаль, не лише вражою – а й кров’ю українців.

За 10 років, які минули від окупації перших населених пунктів Луганщини, ми бачимо, що «не вмирає душа наша, не вмирає воля».

Ми залишаємося єдиними, де б не були – чи то в Серебрянських лісах, чи то у Львові, чи за кордоном, або ж в неволі на тимчасово окупованих територіях. Ми залишаємося вільним Українським народом. 

Нацією, яка знає свою історію, поважає Героїв та живе у прагненні до свободи.

Ми боремось – а отже, поборемо. «Бо з нами правда, з нами воля. Нам Бог помагає». 

Наші мужні воїни, наші Збройні Сили сьогодні роблять усе можливе і неможливе, для того, аби очистити рідну землю від ворога. І, знову, ж, як заповідав Шевченко – «Кацапа звідусіль женуть! Хай здохне в ямі при дорозі!»

Упевнений, що скоро настане та світла година, коли кожен повернеться до своїх рідних міст, до своїх будинків і в «сім’ї великій, в сім’ї новій, вольній» ми виконаємо «Заповіт» нашого Кобзаря та пом’янемо його «незлим тихим словом».

Слава Україні!

Начальник обласної 
військової адміністрації
Артем ЛИСОГОР