Беріть участь у марафоні читання військової поезії разом з нами!
Беріть участь у марафоні читання військової поезії разом з нами! Ми можемо подякувати нашим поетам-захисникам, поширивши їхню поезію!
Цьогоріч Literary Agency OVO ІІ Літературна агенція OVO активно долучається до акції «Національний тиждень читання поезії» від Українського інституту книги та організовує марафон читання військової поезії, який триватиме з 16 до 24 березня. Координаторкою марафону стала українська поетка та культурна менеджерка Tetiana Vlasova.
До участі будуть запрошені відомі українські митці, блогери та діячі. Але марафон не має обмежень — кожен українець може долучитися до нього.
Що потрібно зробити, щоб взяти участь у марафоні читання військової поезії?
1. Вибрати один вірш поета, який боронить (чи боронив) Україну. Пропонуємо скористатися добіркою, яку ми створили, або ж ви можете обрати будь-який ваш улюблений вірш від поетів-військовослужбовців.
Поезії ви знайдете за цим посиланням https://drive.google.com/.../1_eA4BCJQIlAvlTcz1MmFWReHh7n...
2. Опублікувати вірш поета-військовослужбовця у вигляді посту (текст+тематична картинка або фото автора) або записати відеоролик, у якому ви читаєте вірш. Ви можете вибрати один із форматів (відео або пост), який більш комфортний для вас.
3. Викласти пост або відео в соцмережах Instagram або Facebook, використавши тег #тижденьпоезії2024. Не забудьте вказати ім'я та прізвище автора.
Також ви можете тегнути сторінку Літагенції OVO, щоб ми швидше побачили ваш пост. Про найцікавіші публікації ми будемо розповідати у своїх соцмережах.
Трохи про акцію:
Український інститут книги щорічно організовує та проводить «Національний тиждень читання». Цього року Акція була масштабована до 4 тижнів читання із різною тематикою впродовж року. Тиждень з 16 до 24 березня присвячений поезії.
Гаслом тижня поезії став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової — «Ріки незмінно течуть додому». У візуальній частині ми використали фрагмент однієї з картин циклу «Сни про дім» воїна, поета й художника Валерія Пузіка. Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Дім для нас тепер про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. Дім — це світло, котре гріє, навіть, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім — це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім — це Україна.