18 січня - Голодна кутя, Голодний свят-вечір. Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічного циклу. Називається вона «голодною» тому, що з цієї пори і до наступного ранку люди говіли, себто не їли.

Усі більш-менш значні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у воду під час хрещення, невдовзі після народження. Таким чином людина оновлюється для нового достойного життя.

19 січня – останнє різдвяне свято, відоме як Водохрещення Господнє, або Богоявлення чи Іорданія (Йордан). Це свято встановлено церквою на згадку про хрещення Ісуса Христа у річці Йордан: відповідно до канонічних Євангелій, саме під час цього обряду на Ісуса зійшов святий Дух, що з’явився у вигляді голуба (звідси й друга назва свята – Богоявлення).

Закінчуючи Різдвяні святки, Водохрещення починається ввечері 18 січня (Хрещенський Святвечір) після вечірньої служби у церквах.

Вранці на Водохрещення священник святить воду. Під час освячення віруючі тричі стріляють з рушниці – проганяють «коляду». Від цього дня колядувати вже не можна.

Вода, що освячується у цей вечір (її ще називають «йорданською») не псується впродовж року та має цілющі властивості.

До речі, цієї ночі освяченою вважається й вода з будь-яких природних джерел.

Можливо, саме цей момент поєднав сьогоденні церковні обряди із прагненням наших сучасників до здорового способу життя, хоча за природною традицією свято Водохрещення зазвичай супроводжується морозами, тисячі людей виходять на річки, щоб прийняти саме в цей день «хрещення» крижаною водою, що підіймає тонус, надає нових сил та, як ніщо інше, заряджає бадьорістю.

Після Водохрещення розпочинаються м’ясниці.

Як бачимо, Йордань або Водохреща – це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом із християнством і зайняв одне з найповажніших місць серед традиційних свят нашого народу.