ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЙ ДЕРЖАВНИМ СЛУЖБОВЦЯМ
З 1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».
У зв’язку із вступом в дію з 01.05.2016 Закону №889 положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратили свою чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12, а саме:
• державні службовці, які станом на 01.05.2016 обіймали посади державної служби та мали не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII);
• особи, які станом на 01.05.2016 мали не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII). Зазначені особи мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 «старого» закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби (Постанова КМУ від 25.03.2016 №229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби»).
Право на пенсію державного службовця набувається за наступних умов:
- досягнення для чоловіків 62-річного віку, а для жінок – 60-річного віку;
- наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком (ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Не зважаючи на те, що новий ЗУ «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, не передбачає права державних службовців на призначення пенсії в розмірі 60% їх заробітної плати, ті особи, які станом на 01.05.2016 мали не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та ті, хто займав посади державної служби станом на 01.05.2016 та мав не менш 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, мають право на призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, тобто в розмірі 60% від заробітної плати.
Кабінет Міністрів України постановою від 05.06.2019 №469 вніс зміну до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб. У ньому уточнено, що державні службовці, які на день набрання чинності Законом від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону №889-VIII, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом №889-VIII, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Ця постанова набрала чинності з 1 січня 2020 року і поширюється також на осіб:
- які станом на 01.05.2016 займали посади державної служби;
- яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у період з 01.10.2011 до 01.05.2016;
- які в період роботи на спецпосадах не отримували пенсію згідно з Законом України №3723 до набрання чинності Законом №889-VIII, тобто до 01.05.2016;
- які звільнилися з посади державної служби, в тому числі до 01.05.2016.
Всі зазначені умови повинні бути дотримані одночасно. Обчислення пенсії на умовах Порядку №622 проводиться з дня звернення особи, але не раніше 01.01.2020.
Заробітна плата для обчислення пенсії враховується за останньою займаною після 01.05.2016 посадою державної служби.
Пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями – заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
При цьому:
Посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
У разі коли в осіб, які звернулися за призначенням пенсії, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається за наявні місяці роботи, починаючи з 01.01.2016;
Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
У разі, якщо особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пенсії по інвалідності та у разі втрати годувальника, а також пенсії за віком, особам, які не мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України №3723-ХІІ, призначаються згідно з нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».