Рік війни...Рік болю, жаху, втрат...Рік тривог, укриттів, надії...Рік мужності, звитяги, незламності! Рік шляху до ПЕРЕМОГИ!
Шановні земляки! Дорогі співвітчизники!
Сьогодні виповнюється рік з початку повномасштабного вторгнення рф на територію Україну. Рашистська офензива стала кульмінацією 30-річної цілеспрямованої антиукраїнської пропаганди. Окупація Криму та частини Донбасу виявилась перевіркою на міцність колективної системи безпеки.
Луганщина ще 9 років тому із власного досвіду дізналась про небезпеку «руського міра», відчувши гіркий смак війни та біль від втрат. Сотні тисяч наших земляків стали біженцями всередині власної країни. Забрані життя, поламані долі, скалічені міста – це те, що принесла рф до Луганщини.
За рік від початку повномасштабного вторгнення Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає. Ми втратили території, підприємства, людські життя, але ми ніколи не здавалися і не здамося ворогу.
Незважаючи на надзвичайно тяжку ситуацію на сході України, наша держава продовжує вести боротьбу за свою незалежність, суверенітет та територіальну цілісність.
З моменту повномасштабного вторгнення минув вже рік, але наша боротьба ще далека до завершення. Наші війська продовжують вести бойові дії, наші мирні громадяни живуть в умовах постійної загрози життю.
Але ми знаємо, що Перемога, так само як і Правда, за нами.
Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності. Українці вистояли й довели свою спроможність ламати хребет грізному ворогу. У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти цієї навали. Але за рік великої війни ЗСУ захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України, провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції.
Переконаний, що наступною буде визволена наша рідна Луганщина. І тоді для кожного з нас розпочнеться чи не найважча робота з повернення миру в наші рідні міста.
Доземно вклоняюсь перед захисниками України: військовослужбовцями, правоохоронцями, добровольцями, волонтерами, лікарями, рятувальниками, які щоденно стоять на варті нашого спокою.
Слава Україні!