Прес-центр3 грудня 2021, 14:12
Телеміст «Волонтерство – це поклик душі»
2 грудня 2021 року відбувся телеміст між представниками громади Щастинського району Луганської області та громади Олександрійського району Кіровоградської області.
Поняття волонтерства з’явилося досить давно. Спочатку так називали добровільну військову службу в деяких Європейських країнах. На сьогодні це слово застосовують виключно до цивільних громадян у значенні «безоплатно».
Останні кілька років наша країна перебуває в скрутному становищі. Тому їй, безумовно, потрібна підтримка з боку простого народу. А такими народними посланцями є саме волонтери – люди, які добровільно взялися за цю нелегку справу. Вони допомагають речами, продуктами, необхідними медикаментами. І вони справді потрібні.
Та чи кожен може стати волонтером? Відповідь однозначна – так! Але для цього треба мати бажання та однодумців. Саме такі люди зібралися 2 грудня 2021 року у Щастинській районній державній адміністрації Луганської області. У залі були присутні голова Щастинської райдержадміністрації Тетяна Новикова та голова Щастинської районної ради Олена Коробка, заступник голови райдержадміністрації Олександр Перов та керівник апарату Олексій Дєдов, представники волонтерського руху у Щастинському районі Мирослава Царюк та Сергій Козловський, здобувачі освіти 10-11 класів Новоайдарської обласної санаторної школи разом із вчителем історії Іриною Козловською, здобувачі освіти Новоайдарського ліцею разом із заступником директора з виховної роботи Світланою Доленко. Також до спілкування долучилися представники благодійної організації «Проліска» м. Щастя та голова Новоайдарської районної організації Товариства Червоного Хреста Наталія Позднякова.
Олександрійську державну районну адміністрацію, що на Кіровоградщині, представили заступник голови Олександрійської райдержадміністрації Роман Домбровський, волонтери Ірина Кабанова, Євдокія Малова, Наталія Задорожня (громадська організація «Спілка ветеранів війни, учасників АТО/ООС «Іволга» м. Світловодськ), протиєрей Олександрійської та Світловодської єпархії, волонтер Олесандр Шнякін, волонтери-учасники АТО, ветерани ЗСУ Сергій Зінченко, Владислав Людвик, Віктор Дудін, Ігор Поляков, здобувачі освіти Попельнастівської та Приютівської територіальних громад.
Зустріч була змістовною, живою, цікавою. Присутні знайшли відповідь на такі питання: Хто такі волонтери? Зміст їхньої роботи? Що волонтерство дає кожному з них? Як довго триває волонтерська справа? З якими труднощами прийшлося зіштовхнутися ? Чи стали щасливішими від того, що допомогли іншим? Як військові ведуть себе під час зустрічі з волонтерами? Чи має продовження волонтерство у майбутньому, вже без бойових дій?
Цікаво було довідатись, що волонтерів, тобто людей з небайдужим серцем, в світі понад 110 мільйонів. Волонтерський рух в нашій країні зародився із подіями на Майдані, а продовжився у зоні конфлікту на Донбасі. Першими, хто потребував допомоги, були військові та мешканці територій, прилеглих до зони АТО. І волонтери везли на лінію вогню усе: від хліба та води до бронежилетів до тепловізорів. А діти передавали власні поробки та малюнки, що були дуже дорогими і підтримували життєвий дух, бо у кожного бійця вдома лишилася родина.
Вислухавши кожного, хто мав бажання, сторони діалогу дійшли висновку, що волонтером можна бути лише за покликом душі, у будь-якому віці, маючи різні статки. Головна мета – допомагати тим, хто потребує. Допомагати свідомо та безкорисно. Поділятися з іншими часточкою свого, тепла, уваги, терпіння. Тільки рухаючись разом, в одному напрямку, ми здобудемо мир та перемогу.
Наприкінці зустрічі обидві сторони висловили побажання й надалі продовжувати спілкування та співпрацю між громадами. А ще привітали всіх волонтерів зі святом, що наближається. А діти, учасники зустрічі, визначили, що волонтерство – різнокольорове, як веселка. А коли ж з’являється веселка? Після теплого дощу, що все омиває та оновлює. Тож побажання всім, як після щедрого літнього дощу, в будь –яку пору року, тепла та оновлення в серцях, родинах, в Україні.