Тим часом, зростає кількість жертв російського вторгнення.

Півтора місяця лікарі з Дніпра боролися за життя літньої жінки з Лисичанська, яка отримала важкі поранення ще на початку червня. На жаль, вчора вона померла, – повідомив очільник Луганщини.

На лінії фронту російські війська продовжують наносити артилерійські та ракетні удари з наступними спробами штурму.

За 14 липня здійснено щонайменше один ракетний удар та авіаудари, зокрема, по Верхньокам’янському.

Там та у Білогорівці постраждали залишки цивільної інфраструктури. Втім, штурмові дії за обома напрямками ворогу не вдалися.

Також зафіксовані три атаки зі ствольної артилерії, чотири – з мінометів, одна – із реактивних систем залпового вогню, п’ять – із танків.

«Достовірно невідомо, скількох українців закатували росіяни в нещодавно захоплених містах. Полювання за людьми із «неправильною» позицією окупанти не припиняють. Прикро, що цю позицію оцінюють сусіди та навіть родичі луганчан, зливаючи адреси та можливі місця переховування громадян. Водночас на Луганщині зростає невдоволення окупаційною владою та військовими, які тільки і роблять те, що мародерять та погрожують. До прикладу, в Сєвєродонецьку на центральній вулиці міста вчора «несподівано» підірвалося авто з окупантами. У підсумку, шестеро поранених, з яких четверо – важких», – зазначив Сергій Гайдай.

Начальник обласної військової адміністрації упевнений, що окупаційна влада намагається створити у місцевого населення стійке враження – нібито налагодити безпечне та повноцінне мирне життя на цих територіях можливо швидко та ефективно.

«Вони обіцятимуть та імітуватимуть відновлення міст та сіл, допоки це буде цікаво російським ЗМІ та, відповідно, кремлю. Як тільки пропагандисти підуть, спроби відновлення регіону будуть поставлені на тривалу паузу. От у Луганську ця пауза триває вже вісім років», – наголосив Сергій Гайдай.