На росії офіційно мобілізацію ще не оголошено, тому притоку нової сили звідти не вистачає, щоб компенсувати величезні втрати на фронті.

Полювання на чоловіків призовного віку на окупованій у 2014 році території Луганщини триває вже кілька місяців.

Спочатку тим, в кого були гроші, вдавалося відкупитися від вірної смерті. Потім за ними ж приходили, але вже із «фсб».

Згодом почали зникати чоловіки у захоплених нещодавно містах та селах. Повістки роздають у місцях скупчення людей, зокрема, на ринках та в магазинах, а також під час громадських робіт із розбирання завалів.

У кого є можливість або зв’язки, намагаються покинути окуповану територію за будь-яку ціну, аби залишитися живими.

Небагато часу знадобилося людям, аби зрозуміти, що при «руському мирі» не працюють ніякі закони – ані встановлені самою окупаційною владою, ані міжнародне право.

До мобілізації залучають усіх, кого можна. Так, у Ровеньках повістки змушують носити вчителів, викликаючи їх з відпустки. Навіть зафіксований випадок нападу на вчительку після її намагання вручити «листок щастя».

Поки володар Брянки моргунов намагається оволодіти Сєвєродонецьком, в його рідному місті за тиждень мобілізували близько 300 осіб – розшукували на вулицях, зупинках, громадському транспорті. Аналогічна ситуація й в Кадіївці.

У Луганську проводять бесіди із керівниками відділів кадрів підприємств, вимагають списки робітників чоловічої статі, зобов’язали для початку призвати по 10 осіб.

«Потерь нет…»